Чому це відбувається? Чому старі "Жигулі" з 80-х їздять зі скляними фарами, які виглядають як нові, а сучасний Mercedes через 4 роки потребує полірування? Відповідь криється в хімії, економіці та безпеці пішоходів. Ми розібрали процес "старіння" оптики на молекули, щоб пояснити, хто винен і що з цим робити.
Ще 25 років тому фари робили з силікатного скла. Воно було важким, крихким, але абсолютно інертним до сонця та хімії. Воно не жовтіло. Ніколи. Але у скла була одна велика проблема: при ДТП воно розліталося на гострі кинджали, небезпечні для пішоходів. Крім того, зі скла неможливо відлити складні аеродинамічні форми сучасних авто.
На зміну прийшов полікарбонат (PC). Це дивовижний матеріал: легкий, прозорий як сльоза і настільки міцний, що з нього роблять щити для поліції. Але у нього є ахіллесова п'ята — він органічно не переносить ультрафіолет. Під дією сонця незахищений полікарбонат руйнується, окислюється і стає жовтим за лічені місяці.
Щоб захистити ніжний полікарбонат, на заводі фару вкривають шаром твердого лаку (Hard Coat) товщиною в кілька десятків мікрон. Цей лак працює як сонцезахисний крем з SPF 100. Поки він цілий — фара прозора.
Але цей щит атакують з усіх боків: 1. Ультрафіолет: Сонце повільно, але впевнено "випалює" стабілізатори з лаку. Він стає крихким. 2. Піскострумінь: Пил та бруд на трасі працюють як наждак, фізично стоншуючи шар лаку. 3. Хімія: Агресивна рідина на безконтактних мийках (луг) та спирт у зимовому омивачі вимивають пластифікатори. Лак мутніє, біліє і починає відшаровуватися.
Коли захисний бар'єр пробито, кисень і УФ-промені дістаються до самого пластику. Починається незворотна деструкція полімеру. Жовтизна проникає вглиб матеріалу. На цій стадії поверхневе полірування вже не допоможе — "пацієнт" хворий зсередини.
Фара старіє не тільки зовні. Галогенні лампи та ксенон виділяють величезну кількість тепла. Лінзи фокусують це тепло на певних ділянках скла зсередини. Відбувається "термічна деградація". Пластик пересихає, вкриваючись сіткою мікротріщин (crazing), які видно тільки під кутом на світло.
Сучасні LED-фари холодніші спереду, але їхні плати управління гріються ззаду. Якщо вентиляція фари порушена (забиті сапуни), гаряче повітря не виходить назовні, "запікаючи" пластик у власному соку.
Чому ми прийшли до того, що маємо.
| Характеристика | Силікатне скло (Минуле) | Полікарбонат (Сучасність) |
|---|---|---|
| Прозорість | 92% | 90-92% (новий) |
| Стійкість до UV | Абсолютна (не жовтіє) | Низька (потребує лаку) |
| Ударостійкість | Низька (б'ється) | Дуже висока (амортизує) |
| Вага | Важке | Легке |
| Ремонтопридатність | Неможлива (тільки заміна) | Можлива (полірування/лакування) |
Полірування фар — найпопулярніша послуга на мийках. Майстер знімає верхній пошкоджений шар абразивом, і фара знову сяє. Власник щасливий. Але це щастя триває 3-6 місяців.
Чому? Бо під час полірування майстер повністю зрізає залишки заводського захисного лаку. Полікарбонат залишається голим перед сонцем. Він пожовтіє ще швидше і глибше, ніж раніше. Якісне відновлення обов'язково включає нанесення нового захисту: поліуретанової плівки (ідеально) або спеціального лаку (складно в гаражних умовах).
Якщо ваша фара вкрилася "павутинкою" мікротріщин у товщі матеріалу, або пожовтіння наскрізне — полірувати пізно. Пластик втратив свою структуру і став крихким. Наступний камінь просто проб'є його наскрізь.
У таких випадках єдиний розумний вихід — заміна прозорого елемента. Сьогодні це стандартна процедура ретрофіту. Ви можете придбати нове скло фар високої якості, яке поверне автомобілю вигляд "з салону" і прослужить ще 5-7 років (за умови захисту плівкою). Це дешевше, ніж нова фара, і надійніше, ніж безкінечне полірування мертвого пластику.